Цілі руху "Дух Часу"
Необхідність змін:

Наше завдання — відновити єдність людини з природою й повернути усвідомлення симбіотичних зв'язків роду через поширення новітніх понять про те, хто ми є — з погляду науки й сучасних знань (а не з позицій релігії, політики або грошей). Ці нові знання є шляхом до розвитку особистості не тільки як індивіда, але і як цивілізації в цілому, як структурно, так і духовно. Основою цього світогляду є розуміння цілісності й взаємозалежності всіх елементів того, що люди називають «життя». Впровадивши ці знання в наші суспільні інститути, життя на Землі перетвориться в систему постійного прогресивного росту, де такі негативні наслідки, як війни, поділ суспільства, забобони, елітаризм і злочинність — будуть постійно скорочуватися й згодом перестануть існувати в спектрі людської поведінки. Звичайно, людям, більшості з них, складно прийняти на розгляд таку перспективу, тому що суспільство з дитинства нав'язувало нам, що злочинність, корупція й брехня — це «природний стан речей» і завжди є і будуть люди, які хочуть гвалтувати, завдавати біль, зловживати своїми повноваженнями і т.д. Релігія створює подібні установки поділу людей, через формування суб'єктивних понять — «ми» і «вони», «добра» і «зла», «грішників» і «праведних», тим самим укореняючи у свідомості людей фальшиві уявлення про дійсність.
Однак, мало хто задумається про те, що всі ми живемо в суспільстві, що створює й заохочує дефіцит. Неминучим результатом цього дефіциту є примушення людей боротись за особисту вигоду, навіть якщо їм доводиться обманювати й красти заради придбання бажаних благ. Наші дослідження виявили, що дефіцит є однією з головних причин відхилень у поведінці людини, впливає на людей, як безпосередньо, так і через виникаючі у людей стреси і неврози. Статистичний підхід до досліджень наркоманії, злочинності, і тюремного ув'язнення, дозволяє зробити висновок, що бідність і обмеження соціального стану є тією частиною життєвого досвіду людей, що і змушує людей поводитися подібним чином.
Не буває «гарних» або «поганих» людей... ми завжди рухаємося вперед, міняємося в залежності від нашого життєвого досвіду, що і формує свідомість. «Якість» людини (якщо взагалі можна оперувати такими термінами) безпосередньо пов'язана з вихованням, тобто з вірою, етикою, і принципами, які нас оточують з самого дитинства.

Ця проста істина ігнорується суспільством, і сьогодні люди примітивно вважають, що конкуренція, жадібність і корупція — це вроджені елементи людської поведінки. Тому ми створюємо в'язниці, органи нагляду й ієрархію диференційованого контролю. Все це лише для того, щоб суспільство могло із цими «тенденціями» якось боротися. Це зовсім невірний підхід.
Зрештою, щоб фундаментально змінити щось, треба починати з кореня проблеми, тобто із причини її виникнення. Наші суспільні системи «покарання» давно застаріли. Вони нелюдські й налаштовані контрпродуктивно. Упіймавши серійного вбивцю, громадськість вимагає смерті цієї людини. Це, знову ж таки, розходиться з метою, усуваючи наслідок, замість причини. Сучасне суспільство сконцентрувало всю увагу лише на поверхні проблеми, не помічаючи головного. Якби наше суспільство було розсудливим, то ми б діяли зовсім інакше. Щоб вирішувати подібні проблеми, потрібно добре вивчити «сутність» людини і як на неї впливають існуючі суспільні системи, які реальні причини насильницьких дій і т.д. Ця інформація потім перейшла б до відповідного органу суспільної системи, у якому ухвалюють рішення щодо того, як ліквідувати повторення подібної поведінки за допомогою навчання й виховання.
Нажаль сьогодні суспільство побудоване на застарілих, забобонних положеннях і резолюціях. Прийшов час створення нового соціально-суспільного підходу, удосконаленого у зв'язку із сучасними знаннями.
Насправді не існує такого поняття як «утопія», тому що еволюція — це нескінченний процес, що завжди буде призводити до змін, які ми навіть не в змозі уявити. Наші повсякденні дії формують і підтримують всі наші суспільні системи. Але парадокс полягає в тому, що ці суспільні системи також формують і нашу свідомість. Тому, істотні поліпшення людської позиції можливі тільки при одночасній зміні, як внутрішнього світу кожної людини, так і навколишнього середовища.
Системи, засновані на елітаризмі й владі, не зміняться за допомогою традиційних протестів і політичних рухів. Нам необхідно перейти від цих «повстань і революцій» до набагато більш ефективних методів. Ми перестанемо підтримувати систему, постійно поширюючи знання, ідеї єдності, взаємодопомоги й співчуття. Ми не можемо «воювати із системою». Ненависть, насильство й війна - як показує історичний досвід, це не інструменти змін, тому що вони у своїй основі містять такі ж аморальні методи, які використовує дана нелюдська система контролю.
Догми й упередження:
Коли ми зрозуміємо, що всі природні системи залежать одна від одної, й перебувають у постійному процесі еволюції, ми також побачимо, що все живе має симбіотичні зв'язки. Істинний добробут кожного з нас полягає в добробуті усіх людей, як єдиного цілого організму. Важливо зрозуміти, наскільки суперечлива сучасна система, і яку загрозу суспільству вона несе. Наприклад, раніше вважалося, що грошова система впливає на суспільство, створюючи стимул для досягнення прогресу. Хоча сьогодні ця система, як наслідок, стала машиною для керування, маніпулювання, поділу й тотального поневолення людей.
Вона підтримує ідею — «розділяй і пануй», тому що в самій основі системи лежать такі принципи як: (1) Ми повинні боротися один з одним, щоб вижити. (2) Людям потрібен якийсь стимул, щоб вони працювали і взагалі щось робили.
Щодо першого пункту. (Ми повинні боротися один з одним щоб вижити.) Ця характеристика конкуренції в системі дає гарантію аморальності в суспільстві на всіх рівнях, тому що фундаментом служить ідеологія «ми й вони». Багато хто переконаний в тому, що сучасна форма «вільного ринку» це добре, але він сильно корумпований, перекручений і не працює так, як нібито повинен. Вони вважають, що якби існував «чистий» вільний ринок, то все було б чудово. Це неправда. Те, що ми бачимо сьогодні, і є той самий чистий вільний ринок, у всій своїй красі нерівності й егоїзму. Ніякі закони не зупинять інсайдерські торгівельні операції з цінними паперами, змови, монополії, експлуатацію праці, забруднення, недовговічність виробленої продукції, і т.д. Ось справжні, незмінні продукти системи, тому що головна умова — використовувати своє положення для максимізації прибутку. Все.
Ми повинні відійти від цих принизливих норовів, і рухатися в іншому напрямку, створюючи систему, що призначена для підтримки людей... а не змушує їх боротися за виживання. Щодо другого пункту. (Людям потрібен якийсь стимул, щоб вони працювали і взагалі щось робили) — це дуже суб'єктивний і навіть маревний погляд на поведінку людини. Припущення того, що людей потрібно «структурно мотивувати», або, відповідно, змушувати їх робити що-небудь, не має ніякої підстави. Згадайте себе в дитинстві, тоді ви не мали ніякої уяви про гроші. Але ви гралися, вам було цікаво, ви цікавилися й робили багато речей... чому? Тому що ви хотіли цього. Але час іде й вже незабаром, дана людині природою самомотивація й цікавість винищуються системою, у якій ця людина зобов'язана пристосовуватися до спеціалізованої, майже повністю передбачуваної, системи праці — щоб вижити. Ці насильно нав'язані обов'язки, у свою чергу, створюють природну внутрішню суперечність в людях, у такий спосіб відбувається поділ «дозвілля» і «роботи». «Лінь», існування якої всіляко відстоюється монетарною системою (яка, у свою чергу, «створює стимул»), нею ж і породжується. У справді свідомому суспільстві людей направляла б природна схильність, і вони працювали б на благо суспільства не тому, що їм за це «платять», а тому, що у них великий кругозір реальності, і він дозволяє їм усвідомлювати те, що їхній внесок допомагає їм тією ж мірою, що й іншим. Це найвищий рівень розуміння. Ваша нагорода за ваш внесок у суспільство — це його добробут, а отже, і ваш, тому що ви частина цього суспільства.

Взявши все це на озброєння, треба знати, що цим світом править невелика купка впливових людей на високих позиціях в інститутах самих домінуючих областей у сучасному суспільстві — фінансів і бізнесу. Держава перебуває в тандемі з владою корпорацій і банків. Життєвою силою усіх суспільних інститутів є гроші, які використовуються з метою маніпуляції й поділу людей, а також сприяють такій організації суспільних структур, у якій гарантовані елітаризм, злочинність, війна й суспільний поділ.
В той самий час, людей вчать тому, що питання, права людина, чи ні, визначає їй ціну в цьому житті. Страх висловлювати свої думки, якщо вони в корені відрізняються від думки суспільства — один з основних елементів нашої культури. Отже, ті люди, які приймають і підтримують закони й принципи суспільної системи називаються «нормальними», а ті, які не згодні — «ненормальними» або навіть «непотрібними». Всі догми унікальних суспільних традицій і світові релігії — по суті є формою інтелектуального матеріалізму. Коли ж, нарешті, ми зрозуміємо, що знання, а відповідно й суспільні інститути — розвиваються, а будь-яка система віри, що наполягає на «знанні» чого-небудь, без права на різномаітність думок — не може розвиватися далі. Релігія, фундаментом для якої служить сліпа віра — лідер подібних перекручувань, тому що вона стверджує, що знає все про найскладніші процеси людської натури, а це просто неможливо в динамічному, що постійно розвивається, Всесвіті, — тому, що людина така ж частина цього світу, як і все інше. Таким чином, що може бути небезпечніше самої жорстокої системи влади? Тільки люди, які підкоряються й дотримуються цих законів, стаючи при цьому «захисниками встановленого порядку матеріалізму». Це відноситься до усіх суспільних установ, а особливо до політичних, фінансових і релігійних інститутів. Коли люди асоціюють себе з доктринами своєї держави, із прийнятою релігією та фінансовими порядками, їм буває важко змінитися, тому що їхні думки й принципи переплітаються із пропагандою, ідеологією.
Таким чином, захищаючи доктрини встановлених інститутів, люди ніби захищають і свої індивідуальні цінності.
Необхідно зламати цей цикл, тому що він паралізує не тільки наш індивідуальний розвиток, але й ріст усього суспільства в цілому.
Цілісність і розвиток:
Якщо кожен з нас усвідомлює, що цілісність нашої особистості повністю залежить від цілісності всього людства, як єдиного багатофункціонального організму, тоді у нас буде дійсно гарний план розвитку на майбутнє. А також, коли ми усвідомлюємо, що наука, технології й, відповідно, людська винахідливість сприяють прогресу, то ми побачимо істинні пріоритети для суспільного розвитку. Ми можемо з повною впевненістю заявити, що всі засновані на грошових відносинах і конкуренції суспільні інститути й сама система праці, — давно застарілі форми соціального функціонування. Ми закликаємо до суспільної системи, що працює без грошей і політики, що дозволить забобонам зникнути самим по собі, завдяки навчанню усіх людей. Ніяка людина не вправі диктувати іншому, у що вірити, тому що немає людей, які б знали й розуміли що-небудь повною мірою. Але, звернувши увагу на природні й життєві процеси, привівши у відповідність до них наше мислення, наш шлях стане більш чітким і зрозумілим.
Наприклад, багато з людей стурбовані більшенням кількості земного населення, а такі деспотичні особистості, як Генрі Кіссінджер, стверджують, що необхідне якесь «скорочення». Це звичайно ж, дуже жорстоко. Але саме питання залишається: чи дійсно приріст населення така катастрофа? З наукової точки зору, використовуючи високі технології на глобальному рівні — Земля може підтримувати в багато разів більше людей, ніж на ній живе в даний момент. 70% поверхні нашої планети — вода, відповідно міста на морях (один із багатьох проектів Жака Фреско) — це наступний крок розвитку всього людства. У випадку досягнення межі заселення, знання про життєві процеси отримають глобальний масштаб, а приріст населення сповільниться, тому що люди будуть усвідомлювати те, як вони взаємопов’язані із Землею та її можливостями. Будь-які розмови про «скорочення» ми вважаємо плюгавством.
Єдина «держава», що може існувати, це планета Земля і її ресурси. З цієї позиції й будуть оцінюватися усі наші можливості. Ось навіщо необхідна інформаційна й інтелектуальна уніфікація всіх націй, тому що найважливіша інформація, якою ми володіємо — це точні знання про те, що у нас є на цій планеті. Якби ви досліджували свою землю, вивчаючи, що б ви могли на ній виростити — ви б діяли по такій самій схемі. Це повинно усвідомлюватись людьми на всій планеті, щоб оптимізувати наші загальні можливості в плані ресурсів.
Звичайно, багато хто запитає: «Як таке можливо, враховуючи сучасні перекручені системи цінностей?» «Як провернути таку операцію?» Це, звісно, саме важке запитання. Відповідь: ми повинні якось почати. Існує безліч речей, які може зробити одна людина або товариство, які можуть почати втілювати ці ідеї. Найважливіший крок — навчання.
15 березня 2009, (або «День-Z», як він називався в 2008) буде всесвітній день заходів по поширенню інформації про наш рух і «Проекту Венера». Ми плануємо влаштовувати регіональні зустрічі в багатьох містах, областях і країнах. Ми, тут на thezeitgeistmovement.com будемо працювати над розробкою матеріалів на багатьох мовах, допомагаючи всім групам, що зацікавилися. Ми НІКОЛИ не будемо просити грошей. Ми хочемо нагадати й донести до кожної людини одну дуже просту й важливу істину, що так давно була забута:
«Чим більше ти віддаєш — тим більше отримуєш.»